Дівчина розпочала свій тяжкий шлях до спортивного Олімпу в дитинстві у дев’ятирічному віці, в результаті операції на спинному мозку, Естер позбулася можливості ходити. Дівчина залишилася паралізованою на обидві ноги. Повторна операція не принесла успіху.

Естер не здалася і під час курсу реабілітації навчилася грати у волейбол, баскетбол і теніс на інвалідних візках.

У підсумку, Вергеер стала однією з найбільш успішних тенісисток-візочниць. Вона неодноразова переможниця турнірів Великого Шолома, семиразова чемпіонка світу, чотириразова олімпійська чемпіонка. У Сіднеї та Афінах вона була першою як у індивідуальному заліку, так і в парному.

З січня 2003 року Вергеер не зазнала жодної поразки, вигравши 240 сетів поспіль. У 2002 і 2008 роках ставала лауреаткою премії "Кращий спортсмен з обмеженими можливостями", яку вручають від Світової академії спорту "Лауреус"